Не  треба  казати  того,  що  я  знаю,
не  треба  чекати  розсудливий  вирок.
Не  треба  бажати  того,  що  я  маю,
я в краще майбутнє вже втратила віру.

Не  треба! Я  буду  одна  на  дорозі,
мені  не  потрібні  ні  розум, ні  час.
Я  все  розгубила, кохаючи  досі.
Навіщо  мені  купа  чемних  образ?

Я  все  розгубила, бажаючи  мати,
навіщо  мені  хвороблива  мета?
Втомилася  я  щось  від  тебе  чекати.
Облиш...  І  пробач  за  мої  почуття.

© Copyright: Дзотта, 2009
Свидетельство о публикации №109101302799