Безмежна  ніч..
Яскраві  зорі..
Не  в  тому  річ,
Що  ми  в роздорі.

Не  в  тому  річ,
Що  ми  не  птахи.
Крила  з-за  пліч  –
Не  є  ознаки.

Та  чого  ж  ти  мене  не  відпустиш?
Я  давно  у  полоні  твоїм.
Твої  очі  -  чарівні  й  бездушні,
і  бурхливі  мов  спалах  і  грім.

Твої  очі  немов  би  криниця,
що  напитись  води  не  дає,

Перевод  с украинского "Крила долі"

На небо взгляни-ка,
Звезда пролетела...
Мы в ссоре с тобою
но в этом ли дело?

Не в этом же дело?!
Пускай мы не птицы...
Но крылья смогли же
у нас появиться...

Не  треба  казати  того,  що  я  знаю,
не  треба  чекати  розсудливий  вирок.
Не  треба  бажати  того,  що  я  маю,
я в краще майбутнє вже втратила віру.

Не  треба! Я  буду  одна  на  дорозі,
мені  не  потрібні  ні  розум, ні  час.

Тебе зустріла і згадала,
всі ті роки, що я кохала,
всі ті роки, як я любила,
як загубила свої крила.

Як загубила всі надії.
Я знову згадую події,
що в серці залишили спогад:

Очі безмежні,
В посмішці - доля,
Щастя залежить
Тільки від болю.

Пам'ять залежить
вкотре від страху.
Серце бентежить
Кохання ознаки.

Чому  твої  бездонні  очі
За  мною  слідують  у    сні,
І  знати ти мене  не  хочеш?
І знов  при  зустрічі  мовчиш?

Я  не  хочу  кохати,
як  колись,  до  нестями.
Я  не  хочу  чекати,
бо  чекала  роками.

Я  не  хочу  тримати
у  руках  лише  мрії
і  у  долі  благати 
про  щасливі  події.